Сторінка практичного психолога

Як допомогти своїй дитині під час воєнного стану

Поради для батьків

Війна - стрес. Стрес, що відчувають не лише дорослі, для яких ситуація цілком зрозуміла, а й діти. Постійне відчуття небезпеки, підвищена тривожність, зміна звичного графіку дня, тай взагалі постійні зміни та переміщення - можуть не лише збити дитину з пантелику, а й дуже її налякати. В цей момент виникає дуже важливе питання: А як забезпечити психологічний комфорт дитини в таких умовах?

1. Спокійні батьки - спокійні діти

Мантра, яку ви повинні запам’ятати. Особливо це стосується маленьких дітей, адже вони копіюють поведінку дорослих. Отож, як підтримати дитину в цей нелегкий період.

2. План дій

Для того аби виконати цей пункт вам потрібно скласти маршрут в укриття та проговорити з дитиною інструкцію щодо послідовності її дій. Не намагайтесь згладити гострі кути, просто вживайте короткі та чіткі фрази. Оскільки, діти краще сприймають інформацію наочно найкращим варіантом для пояснення буде малюнок. Зобразіть карту укриття, локації які там знаходяться, його функціонал, де знаходиться вхід та вихід. Так дитина швидше сприймає інформацію, адже діти краще сприймають наочно..

3. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби.

Важливо вести спостереження за емоціями дітей та рівнем активності. Потрібно аби дитина проговорвала з вами ситуацію та свій емоційний стан, ставила запитання, які її цікавлять чи турбують. Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути дитину до вербальної відповіді та діяльності. Поставте три найпростіших запитання й чекайте відповіді. Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання щодо дії (принеси, подай, зроби), також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти. Реагуйте на потреби дитини, задовольняйте їх за можливості – це поверне дитину до відчуття безпеки. Також завжди можна зайнятись з дитиною рукоділлям, наприклад ліпленням з пластиліну. Це заняття дозволить і вам відволіктись від буденності та новин і стане чудовим способом для розвитку дрібної моторики рук..

4. Проговорюйте емоції.

Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, слова «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не є достатньо дієвими. Скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Дитина буде розуміти, що вона не залишилась сам на сам зі своїми переживаннями. У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що б не сталось, головне – ми одне в одного є». Якщо діти грають чи малюють «війну» – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте, промалюйте емоцію. Це допоможе впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги, напруги. Від напруги ви також можете позбутись малюючи. І для цього, як ми вже встигли з’ясувати, не потрібно бути художником..

5. Обіймайте дитину.

Тут самій деколи хочеться залізти комусь на ручки і щоб хтось тебе обіймав, і ти просто куталась в теплих ручках і ні про що не думала. А для дітей в такі важкі часи це вкрай необхідно. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допоможе дитині заспокоїтись. Навчіть дитину заспокоюватись самостійно. Для цього вам пригодяться такі вправи.

- «Обійми метелика» – дитина обіймає свої плечі двома руками та може себе похлопати по плечах..

- «Кокон» – права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт. Важливо слідкувати, як дитина дихає і чи не затримує дихання.

Допомогти вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу – це відновити стабільне дихання. Можна спробувати таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», подихати декілька разів животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможе знизити рівень впливу події та стресу на організм. Варто не забувати і про читання разом з дитиною,повчальні історіїмають позитивний вплив на психіку дитини, та допомагають сприймати ситуацію не так гостро. Добро завжди перемагає зло, саме цей принцип сповідується у всіхказках.

6. Дотримуйтесь рутини, наскільки це можливо.

У часи невизначеності важливо відтворювати та зберігати послідовність дня наскільки це можливо. Завдяки ви зможете відчути контроль над власним життям. До того ж сталий графік позитивно впливає і на дитину, оскільки при правильній організації дня дитина розвивається рівномірно та почуває себе добре. З самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики, проговорюйте та відтворюйте послідовність дня. Намагайтесь гуляти та розважатись, адже не варто забувати про буденні речі, якщо у вас є змога їх виконувати.

7. Дбайте про себе.

Цей пункт насправді є важливим для кожного. Я часто чую від друзів і знайомих “Хотіла пофарбувати волосся чи зробити манікюр, але зараз не часі, війна”. Але якщо ви знаходитесь в межах областей де не ведуться активні бойові дії то ви повинні знати, що дбати про себе не соромно. Робити звичні речі - це нормально. І крапка, і немає жодних але і чи якщо. Нормально бути живим і задовольняти свої потреби. Нормально ходити на роботу і заробляти гроші, адже таким чином ви підтримуєте Україну на економічному фронті. Це набагато важливіше ніж нам здається. Зброя і військова техніка не беруться з повітря, їх купують не лише волонтери ай держава, а звідки їй взяти гроші, якщо ми не будемо платити податки. Звідки взяти надходження в бюджет, якщо ви думаєте “А зараз не до книжок, не до нового одягу тощо”. Отак, а тут все тісно переплетене нитками, і якщо одна ниточка випадає то руйнується весь виріб. Ну в загальному я розповіла багато, сподіваюсь вдалось донести думку. Доречі, а який ваш рівень довіри до ЗСУ? Бо в мене він настільки високий, що я вже почала готувати себе до літньої відпустки, яку я планую провести в Криму. Ви також можете почати роботу над своєю фізичною формою завдякиспорттоварам, що активно з’являються на сайті нашоїінтернет-гуртівні Bookopt. Ви можете скористатись моментом і підтягнути не лише свій мозок, але й тіло.

8. Ми з усім впораємося.

Закінчуйте розмови з обережністю. Важливо аби дитина знала, що вона не залишиться на самоті. Після завершення розмови про важливі речі, оцініть емоційний стан та рівень фізичного реагування: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте рівень занепокоєння. Завершуйте на позитивному, створюйте спільні традиції дня та його завершення (обійматися, молитися, пити чай або ж співати). Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Такий собі невеличкий інформаційний вакуум, який дозвозволить відділити дитину від негативних наслідків війни.

Продовжуйте оточувати дитину любов’ю і турботою. Зараз непростий час але ми повинні допомогати одне одному і нашим діткам. Кожна людина сама приймає рішення і обирає свої думки в різних обставинах. Для діток та дорослих людей це великий стрес але ми маємо працювати разом, щоб забезпечити нашим діткам щасливе майбутнє!